Дозвольте відрекомендуватись -
Тиха Леся Олександрівна,вчитель початкових класів
Криворізької загальноосвітньої школи № 21
Я - вчитель... Два чарівних слова, які змушують зазирнути у власне серце, в свої думки, подумати про себе. Чи вистачить мені сил йти в ногу з часом, бути цікавою, різною, новою? Всі ці роки я ні на хвилину не забувала народну мудрість і намагалася слідувати їй: виховувати «крилатого» може тільки «крилатий» педагог, виховувати щасливого може тільки щаслива, а сучасного - тільки сучасна людина»
Учитель - це стан душі. Це спосіб життя.
Я - вчитель початкових класів. А початкова школа - це перша і, мабуть, найголовніша сходинка в новому житті маленької людини. Це своєрідний трамплін, який дає дитині старт у «доросле життя». Адже від того наскільки успішним буде цей старт, буде залежати і подальше навчання маленької людини. Тому мені, як нікому іншому, необхідно постаратися якомога яскравіше і сильніше запалити в душі маленької людини ту іскорку, той вогник, який згодом перетвориться в палаюче багаття пізнання і вивчення навколишнього світу, стане його дороговказною зіркою.
Я зазирну в маленькі оченята,
Дитячої долоньки я торкнусь руками,
Пишу життя, яке мої малята
Із пам’яті не викреслять з роками.
Свій скарб батьки довірили мені,
Щоб йти в майбутнє вірними стежками.
Я пам’ятати буду, навіть уві сні
Таке звання почесне – «друга мама»!
